Гленарван почав зішкрібати з шийки тверду шкаралупу, і незабаром показався корок, сильно пошкоджений морською водою.
- Це дуже прикро, - занепокоївся Гленарван, - коли тут є документи, вони могли попсуватися.
- Боюсь, що так, - погодився майор.
- До того ж кепсько закоркована пляшка могла легко піти на дно, це просто щасливий випадок, що акула її ковтнула завчасу й приставила на борт “Дункана”.
- Безперечно, - озвався Джон Манглс, - проте було б краще, якби ми виловили цю пляшку в відкритому морі, під певним градусом довготи й широти. Тоді, дослідивши повітряні й морські течії, можна б визначити її шлях. А тепер, та ще з таким листоношею, як акула, що пливе проти вітру й течії, встановити це буде важкенько.
- Побачимо, - мовив Гленарван і обережно вийняв корок.
По кают-компанії розійшовся міцний солоний дух морської води.
- Що там? - по-жіночому нетерпляче спитала Гелена.
- Так, я не помилився. Тут папери, - відповів Гленарван.
- Документи! Документи! - вигукнула Гелена.
- Але, здається, вони відволожились, бо поприлипали до стінок, не можна витягти.
- Розіб’ємо її, - запропонував Мак-Наббс.
- Я волів би її зберегти, - відказав Гленарван.
- Та й я так само, - погодився майор.
- Авжеж, - додала й Гелена, - але те, що всередині, коштовніше за пляшку, отже доведеться пожертвувати нею заради вмісту.
- Якщо відбити саму тільки шийку, сер, - втрутився Джон Манглс, - ми витягнемо документи, анітрохи їх не пошкодивши.
- То зробімо ж це хутчій, любий Едварде! - мовила Гелена.
Справді, в такий спосіб можна було врятувати і папери, і дорогоцінну пляшку; тож лорд Гленарван наважився на цю операцію. Затверділа оболонка була міцна, немов граніт; її довелось розбити молотком. Небавом на стіл посипались скалочки скла й показались зліплені, вологі папірці. Гленарван потихеньку витяг їх, обережно відділив один від одного й розклав перед собою на столі. Леді Гелена, майор і капітан оточили його тісним колом.
Розділ II
ТРИ ДОКУМЕНТИ
На попсованих морською водою папірцях ледве можна було розібрати кілька слів, рядки розповзлися й майже зовсім стерлися. Протягом кількох хвилин Гленарван мовчки уважно розглядав їх, повертав на всі боки, роздивлявся проти світла, пильно вивчаючи найменші залишки письма, помилувані морем. По тому повернувся до своїх друзів, що невідступно стежили за ним занепокоєними очима.
- Тут, - сказав Гленарван, - три окремих документи, очевидно, три копії, написані англійською, французькою й німецькою мовами. Слова, які збереглися, не полишають у цьому жодного сумніву.
- Але можна добрати з них зміст? - спитала Гелена.
- Важко сказати щось певне: багатьох слів бракує.
- Мабуть, вони доповнюють одне одне? - спитав майор.
- Безперечно, - сказав Джон Манглс. - Не може бути, щоб вода знищила в усіх трьох документах ті ж самі слова. Зіставляючи уривки фраз, ми зрештою спроможемось відновити їхній зміст.
- Оце ми зараз і зробимо, - сказав Гленарван, - але діяти будемо за певною системою. Найперш візьмемо англійський документ.
Тут слова й рядки виглядали так:
![]()
- Справді, небагато з цього зрозумієш, - розчаровано сказав майор.
- Як би там не було, - зауважив Джон Манглс, - написано по-англійському.
- Безперечно, - ствердив Гленарван, - слова sink, aland, that, and, lost залишились недоторкані; skipp, напевне, означає “шкіпер”. Очевидно, йдеться про якогось містера Гр... , мабуть, капітана затонулого судна[4].
- Додамо ще уривки слів monit і ssistance[5], - сказав Джон Манглс, - вони цілком зрозумілі.
- О, то ми вже добрали дещо! - вигукнула Гелена.
- На жаль, тут бракує цілих рядків, - зауважив майор. - Як дізнатись про назву судна, місце загибелі?
- Дізнаємось і про це, - запевнив Гленарван.
- Авжеж, - мовив майор. - Але в який спосіб?
- Доповнюючи один документ іншим.
- Тож не гайте часу! - поквапила леді Гелена.
На другому папірцеві, попсованому ще гірш, ніж попередній, збереглося лише кілька поодиноких слів:
![]()
- Це написано по-німецькому, - сказав Джон Манглс, кинувши оком на документ.
- А ви знаєте німецьку мову? - спитав Гленарван.
- Так, знаю добре, сер.
- Тоді скажіть нам, що означають ці слова.
Капітан уважно прочитав документ.
- Насамперед, - пояснив він, - можна визначити, коли сталася аварія: 7 Juni - тобто 7 червня; зіставивши це з цифрою 62 англійського документа, матимемо повну дату: 7 червня 1862 року.
- Чудово! - вигукнула Гелена. - Далі, Джоне!
- У тому ж рядку я бачу склад Glas; приєднавши до нього частку слова gow першого документа, матимемо Glasgow. Як видно, йдеться про корабель з порту Глазго.
- І я так гадаю, - мовив майор.
- Другого рядка зовсім бракує, - вів далі молодий капітан. - Але в третьому я розібрав такі важливі слова: zwei, тобто “два”, і atrosen, або скорше Matrosen, тобто “матроси”.
- Отже, - підсумувала Гелена, - йдеться про капітана й двох матросів?
- Мабуть, так, - відповів Гленарван.
- Признаюся вам, сер, - обізвався Джон Манглс, - що з наступним словом - graus - я потрапляю в скруту. Не знаю, як його витлумачити. Може, нам стане в пригоді третій документ. А два останніх слова розшифрувати неважко: Bringt ihnen означає “подайте їм”, і якщо ми поставимо їх поруч з англійським словом assistance із того самого рядка першого документа, у нас вийде фраза: “Подайте їм допомогу”.
- Так! “Подайте їм допомогу”! - повторив Гленарван. - Але де ж ці бідолахи? Тут нічого не сказано, де саме потонув корабель.
- Будемо сподіватися, що французький документ виявиться ясніший, - сказала Гелена.
- Подивимось його, - мовив Гленарван. - З ним буде легше, адже ми всі знаємо французьку мову.
Ось текст третього документа:
![]()
- Гляньте, тут є цифри! - скрикнула Гелена.
- Будемо діяти послідовно, - сказав Гленарван. - Дозвольте мені відтворити одне за одним ці неповні порізнені слова. Я бачу, що йдеться про трищоглове судно, повну назву якого подають нам спільно англійський і французький документи: “Британія”. Далі - “гонія” і “південний”, з них зрозуміле тільки друге слово.
- Оце дорогоцінна деталь, - зауважив Джон Манглс. - Виходить, судно потонуло в Південній півкулі.
- Це ще не надто певно, - кинув майор.
- Підемо далі, - сказав Гленарван. - Слово “діст” частина дієслова “дістатися”.
Отже, ці горопахи дісталися до якогось берега. Але куди? Що воно за “контин”? Може, континент? Потім “жорсток”?
- Жорстокий! - скрикнув Джон Манглс. - От і пояснення німецького слова graus: grausam - жорстокий.
- Далі! Далі! - вигукнув Гленарван, чиє збудження і цікавість зростали в міру того, як на його очах роз’єднані слова набували логічного змісту. - Інд... Чи не мовиться тут про Індію, куди, можливо, було викинуто цих моряків? А що означає слово “овго”? А, довгота. Ось і широта: тридцять сім градусів одинадцять мінут. Нарешті маємо хоч одну точну вказівку.
- Так, але тут бракує довготи, - зауважив Мак-Наббс.
- Не можна вимагати, щоб було все, дорогий майоре. Знати градус широти - це вам неабищо. Французький документ таки найповніший. Очевидно, кожний - дослівний переклад двох інших, бо кількість рядків всюди однакова. Тепер треба їх об’єднати, перекласти якоюсь одною мовою й відтворити їхній найвірогідніший, найлогічніший і найповніший зміст.
- А якою мовою ви будете перекладати? - запитав майор.
