Навигация по сайту
Популярные книги
Измена. От меня не уйдешь, девочка! (СИ) - Алиса Лиман
Измена. От меня не уйдешь, девочка! (СИ) - Алиса Лиман
Запрещаю тебе уходить - Алиса Ковалевская
Запрещаю тебе уходить - Алиса Ковалевская
Измена. Не прощу (СИ) - Леманн Анастасия
Измена. Не прощу (СИ) - Леманн Анастасия
Рейтинговые книги
Книга онлайн » Детективы и Триллеры » Классический детектив » Оповідання - ПОСОЛ ЦАРЯ
Читем онлайн Оповідання - ПОСОЛ ЦАРЯ

Шрифт:

-
+

Интервал:

-
+

Закладка:

Сделать
1 2 3

І знаєте, чим скінчився перший акт моєї драми? Гомеричною гульнею!.. За два місяці я стільки випив усяких трунків, що другому стало б на ціле життя… Два місяці п’яний туман розпирав мені голову, а на серці як нудно, так нудно… Треба мати залізний організм, як у мене, аби витримати хоч два місяці такого життя. Отож тіло витримало, та не витримав збунтований дух… Я не залив черв’яка, що точив мене безупинно, тра було якось інше рятуватись…

І от одної безсонної ночі я зваживсь…

Я кинув службу, продав свій апарат, дорогу панську одіж, склав якусь копійчину і рушив на село, тільки вже не послом від чорного царя, а від царя ясного, що йому наймення світло знаття і любові.

Вас дивує, чого я став крамарем, а не пішов учителювати або писарювати?.. Так, бачите, зручніше. Тут я почуваюся вільним, незалежним, не знаю над собою жодного контролю, ніхто не втручається в моє приватне життя. Навіть ясне око пана станового не зупиняється на такій маленькій особі, як сільський крамар. А маленькій особі тим часом, уже хоч би через її незначність, ліпше наблизитись до селянина, ліпше вплинути на нього, робити діло.

- Тільки чи багато зробить одна людина? - додав Солонина по хвилевій задумі.

Вечір непомітно минув. Крізь одчинене вікно дивилась на нас чорна ніч, на світло лампи летіла роєм нетля і билась крилами об скло, самовар тихо виводив останню пісню, а ми ще довго, до пізньої доби, вели бесіду в бідно мебльованій кімнатці серед глухого руснацького села.

З вірою, з запалом неофіта розгортав передо мною Солонина план своєї діяльності на селі, діливсь зі мною своїми спостереженнями, своїми радощами й смутком, а я слухав і чув, як спочиває моє серце, як мені хочеться разом з ним і вірити, і надіятись.

Пізно ми облягайсь тої ночі, а другої днини, лише сонце встало й туман заграв через гору, а чорногузи по стріхах, витягшись на одній нозі, одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце, я покидав руснацьке село, розбуджене до праці чудовим літнім поранком…

17 січня 1897, Вінниця

This file was created with BookDesigner program [email protected] 10.09.2008
1 2 3
На этой странице вы можете бесплатно читать книгу Оповідання - ПОСОЛ ЦАРЯ бесплатно.
Похожие на Оповідання - ПОСОЛ ЦАРЯ книги

Оставить комментарий

Copyright Kniga-Online.net © 2024 | Все права защищены.

free.libs@yandex.ru