і болю, моральна людина не примножуватиме страждань і так у страждаючому світі, не збільшуватиме болю в хворіючому світі. Моральна людина не буде чинити насильство, не буде робити боляче ні собі, ні іншим людям. Моральна людина буде винаходити знеболювання. Але інші люди своєю чергою кажуть, ніби війна сприяє прогресу в галузі медицини. Виходить, ніби насильство примушує людей боротися з болем, що звучить безглуздо, бо потрібно викорінити саме насильство, корінь цього болю, а не викорінювати наслідки насильства. Медицина не повертає повністю втрачене здоров'я, вона не воскрешає мертве. Цей світ ще більш песимістичний, ніж я думав, бо в ньому замість того, щоб не створювати хаос, люди використовують хаос для своїх досягнень. Насправді війна це деградація людства. Насильство завжди деструктивне. Я відкидаю і проклинаю всяке насильство, всяку війну і хаос загалом. Тільки в моральній досконалості є той спокій, єдиний в якому може створюватися щось доброчесне і корисне. Війна і підготовка до війни тільки множить зброю, годує ненаситну смерть. Війна не створює, війна тільки руйнує. Насильство не захищає, насильство завжди нападає. Через ворожнечу між людьми кояться багато бід у світі. Усяка ворожнеча і всяке суперництво є безсумнівним злом. Аморальним лиходієм є та людина, яка взяла зброю в руки свої. Зброя аморальна за суттю своєю, людина ж аморальна тоді, коли вона бере зброю в руки свої. Аморальною людиною є та людина, яка говорить або наказує іншим людям узяти зброю і використовувати її. Утім, будь-який дотик будь-якою частиною свого тіла до зброї аморальний. Ба більше, навіть уявне використання зброї аморальне. Аморально вбивати людей і аморально вбивати тварин. Убивство — це зло. Аморально заподіювати живим істотам біль і будь-які страждання, як щодо їхніх тіл, так і щодо їхніх свідомостей. Ось усе те зло, якому немає, і не може бути виправдання. Ось чому настільки слабкі, а часто шкідливі багато релігійних або світських писань, бо вони ухильні, не кажуть прямо, що є морально, а що є аморально, тому й трактує їх усякий на свій розсуд, тому й стільки зла у світі. Я ж своєю чергою пишу собі, що морально, а що аморально, що є зло, а що є добро, що таке лиходійство, і що таке праведність. Насильство аморальне, війна — це лиходійство, а людина, яка чинить насильство, бере участь або брала участь, або планує брати участь у війні в майбутньому, така людина є лиходієм. Миролюбність моральна, ненасильство — це чеснота, а людина, яка не бере участі, не брала участі і в майбутньому відмовляється брати участь у війні, така людина моральна і праведна. Ідеологія насильства створила такі злі забобони, як націоналізм, патріотизм, поділ материків планети Земля на країни. Люди, які вірять цим злим забобонам, хвалять і вшановують убивць, називаючи їх захисниками. Це і є те збочення, про яке я згадував трохи раніше. Аморально схвалювати насильство і вбивства. Будь-яка війна, якою б вона не була — аморальна по суті своїй, аморальна з причини своєї і аморальна у своєму майбутньому. Аморально будь-якій війні приписувати позитивні епітети, також аморально приписувати вбивцям позитивні характеристики. У схваленні зла все зло у світі. Доки зло схвалюється, доки схвалюються війни, доки схвалюються вбивці та інші ґвалтівники, що творять біль і страждання, доти, доки це злощасне схвалення не припиниться, не бувати світові мирним. Морально зменшувати біль і страждання у світі, спричинені хворобами. Аморально збільшувати страждання і біль, які й так присутні у світі. Миролюбність врятує світ. Лише миролюбність є моральним ставленням до насильства, до будь-якої ворожнечі та суперечок. Відсутність насильства у світі — ось ідеал миролюбства. Миротворець відкидає будь-яке насильство і живе мирно з усіма живими істотами. Миротворець не бере участі у війнах, миротворець не бере в руки зброю. Потрібно стати миротворцем і говорити про миролюбність, відкидаючи всі релігійні та національні розбіжності. Миролюбність божественна. Миролюбність людяна. Насильство — це збочення людяності і збочення божественності. Зі смертю однієї людини, у світі стає на одного бога менше. Отже, світ перестає бути колишнім, бо у світі більше немає бога. Тому богу потрібно жити, стільки, скільки можливо. Лиходійством є вбивство бога. Але аморальні люди охоче вбивають бога, катують його, стріляють у нього або розривають його на шматки. Вони не бачать у людині божественність, їхня релігійність — це брехня і лицемірство. Бо вони вбивають бога, а кожна людина є бог. Ба більше, вбивають тисячі і мільйони божеств. Вони плачуть про вбивство вигаданого бога, але не плачуть про вбивство людини, справжнього реального видимого бога. Приниження людяності, розлюднення — ось у чому зло. Де людина, там бог. Де люди, там боги. Приниження божественності є зло. Зброя в руках людини це приниження людини. Взявши зброю в руки свої, людина тим самим відмовляється від своєї людяності і від своєї божественності. Лиходіям тільки те й потрібно, як позбавити людей людяності, тому вони виправдовують своє і чуже зло, виправдовують своє зло аморальними релігіями і не менш аморальними світськими ідеологіями, щоб за рахунок цього панувати і матеріально багатіти. Але одна думка здатна похитнути всю світову брехню. У світі, в якому прославляють убивць і владних убивць, одне слово, що виступає проти цього зла, здатне очистити людський світогляд від усіляких збочень. Ось людина бачить навколо себе насильство і сама, обдурена релігією або світською ідеологією, не проти вчинити насильство заради аморального захисту себе або ж заради захисту іншої людини, тоді як будь-який захист насильством є безсумнівним злом. І ось така обдурена людина читає один рядок — не чини насильства, бо всяке насильство є зло. І тоді людина, відкинувши всяке насильство, звільниться. Ненасильство — це свобода від насильства. Тоді як насильство і все, що пов'язано з ним і з війною, є рабство. Людина, яка відкинула насильство, стає вільною людиною, бо раніше вона була рабом забобонів, але один рядок зняв з її розуму ланцюги. Ось наскільки велике значення слів наповнених моральним змістом. Будь-яка організація, що творить насильство, — аморальна, будь-яка діяльність, будь-яка професія, що чинить насильство, завдає болю і страждання, — аморальна. Тільки в медицині лікарям доводиться робити людям боляче, але це робиться ними заради зцілення хворого, вони лагодять ушкодження, і працюють нам удосконаленням знеболювання. Служіння лікарів актуальне, доки не винайдено повне довічне усунення всіх хвороб, болю і страждань. Тоді як усі інші люди, що чинять насильство не з метою зцілення, а навпаки ушкодження, з метою погіршення здоров'я людини, ті люди, безсумнівно, аморальні. Утім, відомі випадки, коли й
